Народна однокласна школа у Вільках Була започаткована в 1965 році. До 1967 року вчитилем у Вільках був Лев Белик, 1849 року народження. Родом він був з Угнова. Після нього вчителював Стефан Чепель, 1843 року народження. Уже в 1872 році в селі було два шкільних будинки - це парафіяльна школа та народна школа.
Із 1873 року вчителем у Вільках працював Іван Воронкевич. Він народився 27 грудня 1837 року в Сокалі. У 1875 році постановою Окружної ради школа стала двокласною з відповідним навчальним планом.
Такою була перша школа у 1880 році.
У цьому ж році до вільоцької школи було надано другого вчителя. Ним став Стефан Гела. Відвідувати школу повинні були діти від 6-ти до 12-ти річного віку. Але реально відвідувало школу половина, а іноді й менше дітей шкільного віку. Зважаючи на тодішню історичну обстановку, загальний селянський побут, традиції, головною наукою вважалася праця на землі, тому більшу частину часу діти проводили поруч зі своїми батьками, які виховували дітей власним прикладом.
Ось кількість дітей які відвідували школу в ті часи.
У 1870-х роках школа мала власний будинок вартістю 520 рн., шкільний інвентар на суму 48 рн., 6 моргів поля, яке оцінювали у 600 рн., та 400 сажнів саду, вартість якого 50 рн.
У січні 1875 року Окружна шкільна рада звернулася до адміністрації села з вимогою побудувати шкільний будинок, що відповідав би потребам школи, з двома вчителями. Громада на чолі з війтом Андрухом Дроботієм вела довгу переписку з Окружною шкільною радою, бо не мала змоги звести новий будинок. Громада наводила аргументи про те, що тільки-но збудували нову п'ятикупольну церкву, парафіяльні будинки, школу (однокласну) і через ці значні витрати зараз нема змоги звести нову школу. Також уряд Вільоцької школи говорив, що мешканці зараз живуть дуже убого.
Окружна шкільна рада відповідала, що, знаючи достеменно село і маєток-двір, які належать до даної школи, рада шкільна видає тільки такі розпорядження, які можливо виконати. Окружна шкільна рада вважає, що не є підставою не виконувати дане розпорядження через те, що за останні роки вільоцька громада звела церкву й понесла великі затрати, бо частку на церкву дала і пані Кабо-га. Не можна брати до уваги й наступне. Як говорить уряд гміни, у Вільках є 1750 мешканців і люди живуть дуже бідно, тому не можуть звести новий будинок для двокласової школи. У Вільках є добротні хати й навіть такі, що покриті бляхою, тому не може йти мова про те, що в мешканців важке матеріальне становище. У гміні є 140 дітей, які повинні відвідувати школу і тому одного вчителя не достатньо. А також громада має власних 300 моргів лісу.
Громада, не дивлячись на труднощі, все-таки побудувала школу.Цей будинок мав особливе історичне значення для села. У різні роки там були школа, їдальня, майстерня, уряд гміни, сільська рада, знаходилися там товариства, що діяли у селі, у цьому будинку протягом багатьох років тримали заарештованих до з-ох діб. Це була дійсно історична споруда для села, але, на жаль, у роки Незалежності по-варварськи знищена. У 1894 році школу реорганізовано у трьох-класну з відповідним навчальним планом. Тоді ж уведено вивчення німецької мови. Викладало троє вчителів. А 1904 року було збудовано нову муровану школу.
Із початку ХХ століття до 1918 року директором був Микола Буртовий. У 1908 році до школи був наданий четвертий учитель Григорій Корчинський. 5 грудня 1908 року Рада громадська ухвалила рішення про те, щоб у Вільках бьула чотирикласна школа.
Навесні 1918 року, коли у Вільках сталася так звана «бабська революція», директор Микола Буртовий утік у Раву-Руську. Навчання у школі не було аж до вересня. Тоді тимчасовим директором був призначений Мартин Островський, а вчителем із ним працювала у нашій школі Неоніла Черевківна.
Загальна кількість дітей шкільного віку п'ятирічної вільоцької школи в 1933 році становила 364 особи.
В 1956 році збудована нова школа. 
До середини ХХ століття протягом кількох десятків років директором школи працював Григорій Хо'як. Він був родом з Горохова, Волинської області. Вчителем працювала також його дружина. Залишили у селі хорошу пам'ять про себе.
Директорами Волицької школи працювали:
Лев Белик
Стефан Чепель
Іван Воркевич
Стефан Гела
Микола Буртовий
Мартин Островський
Григорій Хом'як
Степан Шостак
Михайло Посадський
Михайло Стасюк
Степан Іванець
Катерина Степанівна Зіньків
Степан Романович Гульоватий
Петро Стахович Кісілевич
Наталя Федорівна Равлик працює з 2005 року
З часом у Волиці зростала кількість дітей шкільного віку. Навчання велося у кількох приміщеннях різних років побудови, проте класних кімнат все ж було мало. Опалення було пічне, що викликало незручності. Тому виникла потреба у новому сучаснішому приміщенні школи. В 1975 році почали зводити нову школу. На місці де зараз школа було кілька хат. Тим господарам побудували нові будинки, таким чином звільнивши місце для новобудови. Будівництво велося коштом місцевого колгоспу "Прогрес" і тривало 8 років.
У 1983 році новозбудована школа у Волиці була готова прийняти учнів та наповнитись дзвінкими дитячими голосами. 1 вересня 1983 року відбулося урочисте відкриття школи.
Волицька школа носить ім'я славетного земляка, найвидатнішого уродженця села, академіка АН України Михайла Степановича Возняка. На шкільному подвір'ї йому встановлено пам'ятник,а також функціонує кімната-музей видатного вченого, де зібрано багато цікавих експонатів.
Коментарi